2_Inter-mirifica_(1963,2014)

INTER MIRIFICA

Павло, єпископ,

слуга слуг Божих,

спільно з Отцями Священного Собору

на вічний спомин про справу

ДЕКРЕТ

ПРО ЗАСОБИ СУСПІЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Вступ

1. З-ПОМІЖ ДИВОВИЖНИХ технічних винаходів, які з Божою поміччю виготовив із сотворених речей людський геній, особливо в сучасну добу, Церква, наша Мати, простежує і дбайливо вибирає все, що безпосередньо торкається людського духу, зокрема те, що відкриває нові шляхи до якнайлегшого передавання різних новин, ідей та настанов. І з цих винаходів виділяються ті засоби, що за своєю природою здатні досягти і зворушити не тільки окремих осіб, а й великі маси, навіть усю людську спільноту; це преса, кінематограф, радіо, телебачення тощо. Їх слушно можна назвати “засобами суспільної* комунікації”.

2. Матері-Церкві відомо, що коли ці засоби правильно застосовувати, то вони можуть стати людству у великій пригоді. Вони чимало спричиняються до відпочинку й культурного розвитку людини, сприяють поширенню й утвердженню Царства Божого. Проте Церкві також відомо, що людина може застосовувати їх наперекір волі божественного Творця, і це призведе до її падіння. Материнським горем горює Церква через ті біди, що їх дедалі частіше завдає суспільству лукаве використання цих засобів.

Тому Священний Собор, долучаючись до недремної турботи Верховних Архиєреїв і єпископів щодо цієї вельми важливої справи, вважає своїм обов'язком розглянути найголовніші питання, пов'язані із засобами суспільної комунікації. Крім того, Собор упевнений, що запропоновані ним вчення і правопорядок сприятимуть не тільки спасінню Христових вірних, а й поступові всієї людської родини.

- Глава І -

(Права, обов'язки й компетенція Церкви)

3. Оскільки Христос-Господь заснував католицьку Церкву для того, щоб вона несла спасіння всім людям, і вона зобов'язана проповідувати Євангеліє, то Церква вважає, що до її обов'язків належить проповідувати благовість спасіння також і за допомогою засобів суспільної комунікації та навчати людей, як правильно їх використовувати.

Отож це природне право Церкви - використовувати всі ті мас-медії, які необхідні чи корисні їй для виховання християн і для всякої діяльності, спрямованої на спасіння душ; також вона має право володіти цими засобами. А вже священні Пастирі мають обов'язок наставляти й навчати вірних так використовувати медії, щоб за їхньою допомогою досягти і власного спасіння, і вдосконалення всієї людської сім'ї.

Поза тим на мирянах лежить обов'язок оживляти мас-медії духом християнства й гуманності, щоб вони повною мірою відповідали великим сподіванням людської спільноти і замислам Божим.

(Норми моралі)

4. Для правильного застосування медій конче потрібно, щоб усі, хто ними користується, знали норми моралі та вірно їх дотримувались у цій галузі. Отож слід зважати на предмет і зміст повідомлень, що їх у відповідний до своєї природи спосіб передають засоби комунікації. Треба також звертати увагу на додаткові умови чи обставини, за яких здійснюється повідомлення, (тобто хто його автор, де, коли, з якою метою воно здійснене тощо), бо ці обставини можуть змінити, а то й зовсім перекрутити моральний характер повідомлення. До цих обставин треба зарахувати і спосіб діяння або вираження, властивий тим чи тим мас-медіям, тобто їхній вплив, який може бути таким великим, що люди, особливо непідготовлені, неспроможні його усвідомити, протистояти йому і, якщо треба, відкинути його.

(Право на інформацію)

5. А насамперед необхідно, щоб ті, кого це стосується, виробили собі правильний погляд на використання медій, особливо щодо певних гострих і контраверсійних питань наших часів.

Перше з цих питань стосується того, що називають інформацією, тобто пошуку й оприлюднення новин. Очевидно, що внаслідок поступу людського суспільства і тісніших зв'язків між його членами інформація виявляється дуже корисною, а здебільшого - просто необхідною. Відкрите і своєчасне повідомлення про факти й події забезпечує всім людям повне та постійне ознайомлення з ними, щоб вони могли діяльно спілкуватися задля спільного блага й полегшувати поступ усьому громадянському суспільству.

Отож для людської спільноти притаманне право на інформацію про те, що, залежно від обставин, стосується чи то окремих людей, чи й усього суспільства, в якому вони об'єднані. Щоб це право могло належно здійснюватися, треба, щоб людина мала правдиві, а також - у межах закону та вимог любові - повні відомості. Крім того, ці відомості слід повідомляти у чесний і пристойний спосіб - такий, що свято відповідає моральним законам та правам і гідності людської особи як у збиранні, так і в оприлюдненні новин. Не кожне знання йде на користь, а “любов будує” (1 Кор. 8:1).

(Мистецтво і мораль)

6. Інше питання стосується відношення між, так би мовити, правами мистецтва і нормами морального закону. Оскільки дедалі частіші суперечки довкола цього питання переважно виникають із хибних вчень про етику й естетику, то Собор проголошує, що кожен повинен беззастережно віддавати першість об'єктивному моральному ладові, адже він один перевищує всі інші види людської діяльності, навіть мистецтво, - хоч вони й мають видатну цінність, - і гармонійно їх поєднує. Тільки моральний лад охоплює людину в цілості її природи - як розумне Боже творіння, покликане до високого, - і веде її (якщо лише вірно й неухильно його дотримуватись) до повної досконалості й щастя.

(Представлення морального зла)

7. І нарешті, висвітлення, змалювання або показ морального зла за допомогою засобів суспільної комунікації, особливо якщо вдатися до певних драматичних ефектів, може посприяти глибшому пізнанню й розумінню людини, звеличенню правди й добра. Але для того, щоб таке представлення зла не завдавало душам більше шкоди, ніж користі, воно мусить цілковито підпорядковуватись моральному законові, особливо коли йдеться про речі, що вимагають належної пошани, або такі, що могли б легко розпалити у зраненій первородним гріхом людині лукаві пожадання.

(Громадська думка)

8. Сьогодні громадська думка має величезну силу й авторитет і у приватному, і в публічному житті всіх прошарків громадян. Отож конче треба, щоб і в цій царині всі члени суспільства виконували свій обов'язок справедливості й любові, а отже, сприяли виробленню та поширенню правильної громадської думки за допомогою засобів суспільної комунікації.

(Обов'язки споживачів інформації)

9. Особливі обов'язки мають усі споживачі інформації - тобто читачі, глядачі та слухачі, які з особистого вільного вибору сприймають повідомлення засобів суспільної комунікації. Правильний вибір з їхнього боку - віддавати цілковиту перевагу тому, що відзначається чеснотою, знаннями і мистецтвом, й остерігатися того, що могло б або стати причиною чи нагодою для духовної шкоди їм самим, або лихим прикладом довести до небезпеки інших, або перешкодити оповіщенню добра й посприяти насадженню зла. Останнє переважно стається тоді, коли фінансують тих підприємців у медійній сфері, які використовують засоби суспільної комунікації виключно ради наживи.

А щоб виконувати моральний закон, нехай споживач не оминає свого обов'язку своєчасно ознайомлюватися з думкою компетентного авторитету в цих справах і нехай кориться їй згідно з нормами праведного сумління. А щоб легше було давати відсіч неправедним помислам, а добрим - цілковито сприяти, нехай він дбає про те, щоб спрямувати і формувати своє сумління придатними для цього засобами.

(Обов'язки батьків і дітей)

10. Споживачі, особливо молодь, мають подбати, щоб призвичаїти себе до поміркованості й дисципліни у користуванні засобами суспільної комунікації. Нехай вони стараються глибоко зрозуміти побачене, почуте, прочитане, нехай обговорюють це зі своїми вчителями та іншими досвідченими людьми і вчаться виносити правильне судження. А батьки нехай пам'ятають, що їхній обов’язок - дбайливо пильнувати, щоб видовища, друковані видання тощо, загрозливі для віри та моралі, не переступали порогу домівок, та й деінде щоб діти не стикалися з такими речами.

(Обов'язки комунікаторів)

11. Особлива моральна відповідальність за належне використання засобів суспільної комунікації лежить на журналістах, письменниках, акторах, режисерах, продюсерах, авторах програм, керівниках і працівниках кінопрокатних, теле- й радіопередавальних і торгових мереж, на критиках - одне слово, на всіх, хто в той чи інший спосіб причетний до виготовлення та пересилання повідомлень. Бо цілком очевидно, який поважний обов'язок на них покладено в сучасних умовах людства, адже вони, інформуючи і спонукаючи, можуть повести людський рід або дорогою добра, або ж манівцями зла.

Отож їм слід так полагоджувати свої економічні, політичні чи мистецькі справи, щоб вони ніколи не протидіяли спільному благові. Щоб легше цього досягти, їм варто було б створити відповідні спілки, які зобов'язували б своїх членів поважати моральний закон у всіх професійних справах і обов'язках; якщо треба - то й через складання присяги дотримуватись морального кодексу.

І хай завжди вони пам'ятають про те, що велику частку читачів та слухачів становить молодь, а їй потрібні така преса й такі видовища, які дають пристойні розваги і надихають високими пориваннями. Крім того, хай вони пильнують, щоб матеріяли про релігійні справи готували гідні й досвідчені особи, і трактувати такі теми слід з належною повагою.

(Обов'язки державної влади)

12. Державна влада має в цій справі особливі обов'язки - з огляду на спільне благо, до якого спрямовані засоби суспільної комунікації. Саме влада, в межах своїх повноважень, має боронити й обстоювати справжню та справедливу свободу інформації, насамперед коли йдеться про пресу, адже цієї свободи сучасне суспільство конче потребує для свого поступу. Вона має сприяти релігії, культурі, щонайкращому мистецтву й забезпечити всім споживачам медій вільне здійснення їхніх законних прав. Крім того, влада зобов'язана підтримувати ті почини, які без державної допомоги звершитися не зможуть, але які є вельми корисними й потрібними, зокрема для молоді.

І нарешті, державна влада, яка слушно вважає добробут громадян своєю найголовнішою турботою, зобов'язана через проголошення і дбайливе виконання законів пильно та безсторонньо дбати про те, щоб лукаве використання мас-медій не завдало серйозної шкоди громадській моралі й суспільному розвиткові. Така безнастанна пильність нітрохи не утискає свободи окремих осіб чи спільнот; вона особливо потрібна тоді, коли професійні працівники медій самі не спроможні дати надійні гарантії проти зловживань.

Особливих запобіжних заходів треба вжити для того, щоб захистити неповнолітніх від преси й видовищ, шкідливих у їхньому віці.

- Глава ІІ -

(Обов'язки душпастирів і вірних)

13. Нехай діти Церкви одностайно та за спільною ініціативою намагаються, щоб засоби суспільної комунікації без зволікань і з якнайбільшим старанням використовувались у різних формах апостольської праці, де й коли це потрібно в сучасних обставинах; і нехай вони запобігають шкідливим починам, особливо в тих регіонах, де моральний та релігійний розвиток потребує невідкладних заходів.

Отож нехай священні Пастирі особливо ревно виконують своє завдання у цій царині, яка так тісно пов'язана з їхнім головним обов'язком проповідувати. Миряни, які професійно займаються засобами суспільної комунікації, нехай також будуть свідками Христовими: насамперед фахово і в апостольському дусі виконуючи свої завдання, а крім того, безпосередньо допомагаючи, в міру своїх можливостей, душпастирській праці Церкви й докладаючи до неї свій власний технічний, економічний, культурний чи мистецький внесок.

(Дії католиків)

14. Насамперед треба сприяти чесній пресі. А для того, щоб сповнювати читача християнським духом, слід також створювати й підтримувати пресу справді католицьку. Така преса - створена й керована чи то церковною владою, чи то окремими католиками - матиме на меті формувати, зміцнювати й розвивати громадську думку згідно з природним правом та католицькими доктринами й настановами, а також оприлюднювати факти з життя Церкви і правильно їх пояснювати. Треба спонукати вірних читати й поширювати католицькі видання, щоб вони виробили собі християнське бачення поточних подій.

Всіма способами треба забезпечувати і підтримувати виготовлення й показ кінострічок високої духовної та мистецької вартості, які могли б стати людям здоровою розвагою, а особливо кінофільмів, призначених для молоді. Цього можна досягти насамперед через підтримку й поєднання сил і починань чесних продюсерів та кінопрокатників, через відзначення гідних похвали фільмів прихильною критикою й почесними нагородами, через допомогу кінотеатрам, які належать католикам та іншим доброчесним людям, і об'єднання зусиль.

Так само слід надавати допомогу пристойним радіо- й телепрограмам, а особливо тим, що призначені для всієї родини. Треба всіляко сприяти католицьким передачам, що спонукають слухачів і глядачів до участі в житті Церкви й виховують їх у релігійних істинах. Де це доречно, слід активно засновувати католицькі станції, дбаючи, однак, щоб їхні передачі відзначалися належною дієвістю й технічною досконалістю.

Крім того, дуже бажано, щоб шляхетне і давнє мистецтво театру, що його тепер широко пропагують засоби суспільної комунікації, також було націлене на гуманне й моральне виховання аудиторії.

(Виховання комунікаторів)

15. Щоб забезпечити викладені вище потреби, необхідно своєчасно підготувати таких священиків, ченців, а також мирян, які мали б належний досвід у використанні засобів суспільної комунікації для потреб апостоляту.

Насамперед миряни мають отримувати належне мистецьке, доктринальне й моральне виховання. Для цього слід примножити число шкіл, факультетів та інститутів, де журналісти, кіносценаристи, творці радіо- й телепрограм та інші зацікавлені особи могли б отримати ґрунтовну підготовку, пройняту християнським духом, а особливо суспільним вченням Церкви. Так само треба виховувати й підтримувати театральних акторів, щоб їхній хист приносив належну користь людському суспільству. Нарешті, треба дбайливо готувати літературних, кіно-, радіо-, теле- та інших критиків, щоб вони глибоко зналися на своїй справі, а також уміло й охоче висвітлювали у своїх критичних відгуках моральний бік оцінюваних творів.

(Виховання споживачів інформації)

16. Оскільки споживачі, яким доступні засоби суспільної комунікації, різняться між собою як віком, так і освітою, то для правильного використання цих засобів конче потрібні навчання та практика, які відповідають рівневі цих споживачів. Тому по католицьких школах усіх рівнів, семінаріях та асоціаціях апостоляту мирян треба заохочувати, примножувати і скеровувати згідно з засадами християнської моралі розмаїті починання, спрямовані до цієї мети, а особливо ті, що призначені для молоді. Щоб якнайшвидше досягти цієї мети, слід викладати й пояснювати позицію католицького вчення в цьому питанні під час катехизації.

(Підтримка католицьких медій)

17. Не годиться, щоб діти Церкви бездіяльно терпіли те, що технічні труднощі або навіть дуже великі витрати, властиві для засобів суспільної комунікації, заглушують слово спасіння чи заважають його поширенню. Тому Священний Собор нагадує всім вірним, що вони мають обов'язок підтримувати католицькі газети й часописи, кінопроекти, радіо- й телевізійні станції та програми і допомагати їм. Адже їхня головна мета - оприлюднювати й обстоювати істину та забезпечувати християнське виховання людського суспільства. Водночас Собор наполегливо закликає спільноти й окремих осіб, які мають великий авторитет в економічних або технічних справах, охоче і щедро підтримати своїми засобами та своїм досвідом ті медії, які служать справжній культурі й апостолятові.

(Єпархіяльний день медій)

18. Щоб зробити багатогранний апостолят Церкви у царині суспільного спілкування ще дієвішим, нехай на розсуд єпископів в усіх єпархіях світу визначать певний день, щоб навчати вірних обов'язків у цих речах, закликати їх до молитов за цю справу й до грошових пожертв на таку мету. Зібрані пожертви слід сумлінно витрачати на розвиток і підтримку починань Церкви у цій царині та на сприяння їм з огляду на потреби католицького світу.

(Спеціальна служба у справах комунікації)

19. Для того щоб здійснювати свою найвищу пастирську турботу про засоби суспільної комунікації, Верховний Архиєрей має у своєму розпорядженні спеціальну службу Святого Престолу*.

(Повноваження єпископів)

20. У своїх єпархіях єпископи мають наглядати за всіма починами й заходами в царині суспільного спілкування, сприяючи їм, а коли йдеться про публічний апостолят - керуючи ними; не виняток і ті почини та заходи, що їх здійснює не підлегле єпископам чернецтво.

(Національні служби)

21. Успішна апостольська праця по всій країні потребує єдності намірів і сил, тому Священний Собор постановляє й наказує повсюди створювати і всіляко підтримувати національні служби у справах преси, кіно, радіо й телебачення. Ці служби мають насамперед подбати про правильне формування сумління вірних щодо застосування засобів суспільної комунікації, а також сприяти діям католиків у цій царині й узгоджувати їх.

У кожній країні треба довірити керування такими службами спеціальній єпископській комісії або призначеному для цієї справи єпископові. Крім того, нехай у них беруть участь і миряни з фаховим медійним досвідом, обізнані з католицьким вченням.

(Міжнародні католицькі організації)

22. Оскільки вплив засобів суспільної комунікації шириться понад кордонами країн і немовби перетворює окремих осіб на громадян усієї людської спільноти, то національні почини й заходи в цій царині мають співдіяти між собою і в міжнародному плані. Згадані в п. 21 національні служби повинні тісно співпрацювати з відповідними міжнародними католицькими організаціями, що мають такий самий або споріднений напрям діяльності. А ці організації має затверджувати лише Святий Престол, і від нього вони залежать.

Завершення

23. Щоб втілити в життя всі згадані засади й норми цього Священного Собору щодо засобів суспільної комунікації, Собор прямо доручає спеціальній службі Святого Престолу, згаданій у п. 19, видати душпастирську інструкцію за допомогою експертів із різних країн.

24. А втім, цей Священний Собор сподівається, що всі діти Церкви охоче приймуть оці постанови й норми і вірно їх дотримуватимуться, а отже користуватимуться мас-медіями без жодної шкоди для себе і, немовби сіль та світло, приправлятимуть землю і просвітлюватимуть увесь світ. Собор закликає всіх людей доброї волі, а особливо керівників засобів суспільної комунікації, використовувати ці засоби лише на благо людської спільноти, адже її доля дедалі більше залежить саме від правильного використання їх. Нехай же сьогодні ці дивовижні винаходи прославляють Ім'я Господнє так само, як і давні твори мистецтва. Сказав-бо Апостол: “Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки” (Євр. 13:8).

***

Все викладене в цьому Декреті й кожне з викладеного зокрема було до вподоби Отцям Священного Собору. І Ми апостольською владою, даною Нам Христом, разом із Високодостойними Отцями у Святому Духові це схвалюємо, вирішуємо і постановляємо; і те, що було соборно постановлено, наказуємо для Божої слави оприлюднити.

Рим, при соборі св. Петра,
4 грудня 1963 року. 

Я, Павло, Єпископ Католицької Церкви

(Далі йдуть підписи Отців Собору)

ПРИМІТКИ

(1/46ст.) * Перекладаючи назву цього документа з латини, ми керувалися такими міркуваннями: Латинське слово ѕосіаlіѕ має багато значень. Основні з них такі: “товариський, дружній; шлюбний, подружній; союзний, союзницький; громадський, суспільний”. Вираз instrumenta communicationіѕ ѕосіаlіѕ, вжитий у латинському оригіналі назви, перекладають українською мовою по-різному: “засоби суспільного повідомляння” (як це було у першому перекладному виданні документів Другого Ватиканського Собору отцями-василіянами 1964-1966 рр.), “засоби соціальної комунікації” (тобто засоби спілкування в соціумі), “засоби суспільної комунікації” (тобто засоби для спілкування людей в суспільстві). У нашому виданні обрано цей останній варіант. - Прим. ред.

(8/53ст.) * Соборові Отці охоче задовольняють прохання Секретаріатуу справах преси та видовищ і шанобливо просять Верховного Архиєрея поширити завдання і повнова›кення цієї служби на всі засоби суспільної комунікації, включно з пресою, залучивши до нього фахівців, у тому числі мирян, із різних країн.

ЗАВАНТАЖИТИ текст в (pdf+ocr,8st.,ukr,0,26Mb)

2_Inter-mirifica_(1963,2014). INTER MIRIFICA - «ДЕКРЕТ ПРО ЗАСОБИ СУСПІЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ». Оскільки Христос-Господь заснував католицьку Церкву для того, щоб вона несла спасіння всім людям, і вона зобов'язана проповідувати Євангеліє, то Церква вважає, що до її обов'язків належить проповідувати благовість спасіння також і за допомогою засобів суспільної комунікації та навчати людей, як правильно їх використовувати... для виховання християн і для всякої діяльності, спрямованої на спасіння душ; також вона має право володіти цими засобами. А вже священні Пастирі мають обов'язок наставляти й навчати вірних так використовувати медії, щоб за їхньою допомогою досягти і власного спасіння, і вдосконалення всієї людської сім'ї... (pdf+ocr,8st.,ukr,0,26Mb)